Погодні прикмети
Погодні прикмети
Наприкінці вісімдесятих років минулого вже ХХ століття я захопився хобі, як спочатку мені самому здавалося, дивним – прогнозуванням погоди. Віддав йому 23 роки, став навіть відомим як «народний синоптик» більше, ніж як письменник і журналіст. Видав і книжку «Таємна кухня погоди. Книга народного синоптика». Потім набридло, та й та увага, якої надавали моєму прогнозуванню читачі різних газет, слухачі радіо і глядачі телеканалів, журналісти, займала багато часу, бо могли навіть серед ночі подзвонити, щоб спитати, якою буде погода. Тепер маю спокій і час для літератури.
Метод, яким я користувався, ґрунтується на спостереженні за погодою з 26 грудня по 6 січня, тобто від дня Спиридона Сонцеворота, чи, як у нас казали, – присвятку, який припадає на 25 грудня, коли день починає прибувати, а ніч – убувати. Кожен день ніби проектує (прогнозує), яким буде місяць (26 грудня – січень, 27 грудня – лютий, 28-го – березень і т. д.). Про цей метод мені розповів загадковий дядько-волинянин, якого я зустрів у відрядженні, потім про цей же метод прочитав у нашій газеті «Волинь» у статті фенолога з чудернацьким (кажуть, що білоруське) прізвищем Вйотухна. Відомий етнограф-фольклорист (на жаль, уже покійний) Василь Скуратівський писав, що цей метод відомий ще з двадцятих років ХІХ століття.
Бабуся Пелагея теж передбачала, як у народі кажуть, «вгадувала погоду». Але користувалася при тому народними (і власними) прикметами.
Ось ті, що пам’ятаються:
– Якщо зранку з’являється райдуга після дощу – цілий день буде ясним і далі дощів не буде.
– У тому випадку, коли на вільсі навесні з’являється листя раніше, ніж на березі, літо буде переважно дощовим, якщо раніше на березі – сухим.
– Якщо восени листя з берези починає опадати з вершечка – зима буде холодною, якщо ж на верхівці берези тримається довго – зима очікується тепла.
– Рясна роса зранку на траві – погода буде сонячною, сухою. Якщо ж роси зранку нема – під вечір обов’язково буде дощ.
– Півні дуже добре передчувають прихід теплої погоди і ще за два-три дні до її зміни починають співати ніби невпопад – серед дня чи навіть надвечір.
– Рясний урожай горобини свідчить про холодну зиму, але не завше. Точніше, якщо зима обіцяє бути холодною, ягоди горобини яскраво-червоні, якщо передбачається тепла зима – ягоди горобини тьмяного, швидше навіть не червоного, а брунатного бурячкового кольору.
– Готуючись до холодної зими, цибуля «вдягається» у товстий кожух, цибулиння на ній багато. А ось перед теплою зимою – лише один-два шари.
– Перед дощем часто каркають ворони, низько літають ластівки.
– Якщо опинилися в лісі й раптом здивовано відчуваєте: вітру нема, а ліс шумить, наче тихо стогне, – швидше вертайтеся додому, бо ліс передчуває дощ, а то й бурю.
– Перед великою бурею чи зливою (за кілька годин, а то й півдня і навіть день) по землі далеко від осель-гніздовищ повзають великі мурахи.
– На мурашнику перед тривалою теплою погодою мурахи відкривають ходи, рух їх на купі інтенсивний.
– Перед теплим днем дуже виспівують ввечері і вночі цвіркуни.
– Журавлі, лелеки, гуси летять високо – осінь буде теплою.
Є, безумовно, багато й інших народних прикмет від бабусі. Я навів лише ті, у справедливості яких переконався сам.
А тепер про дні, які визначають пори року:
– Якою буде Покрова (14 жовтня), такою й зима. Холодна Покрова – чекай морозів, з дощем – чекай сльоти цілу зиму, холодний дощ – будуть заметілі в ту пору року, коли він іде.
– Весну визначає Степан (9 січня), чи рано зійде сніг – Тетяни (25 січня): якщо є сніг – то рано, якщо нема чи мало – то пізно, будуть і в березні снігопади.
– На Громниці (Стрітення, 15 лютого) відлига, то рання весна, а морози – пізня. Вода стоїть – будуть щедрі трави, якщо на Громниці півень нап’ється, то на Юрія (6 травня) – корівка напасеться.
– Якою буде Явдоха (14 березня) – теплою, сонячною чи хмарною, дощовою – таким і літо.
– Якою осінь має бути, визначає Пантелеймон (Паликопа) – 9 серпня.
Ще, сказати б, астрономічні прикмети від Пелагеї:
– Зірно в ніч на Різдво – добре вродять жито й овес.
– Зірно перед Великоднем – на добрий врожай овочів.
– Сонце заходить велике, червоне – жди вітряної погоди.
– Сонце опівдні починає бриніти, наче затьмарюється, – до дощу.
– Викочується вранці яскраво-жовте сонце – погідний день і ще три дні.
– Якщо місяць взимку дуже яскравий – на холодну мокру погоду.
– Як правило, дощова погода припадає на ті періоди, коли місяць зменшується.
– Малий серпик місяця ніби надщерблений – до переміни погоди.
– Рання зірка (Венера) ніби побільшала, стала світло-блакитною – різко потепліє.
– Багато зір (без хмар) на сході – на морозну погоду.
– Білі хмарки над Возом (Велика Ведмедиця) на Трьох святих (12 лютого) – добре вродить гречка.
– Не видно зір на Святвечір (6 січня) – тривожний рік.
– Перша зоря увечері перед Водохрещем (18 січня) з півдня – добрий рік.
– Найвищу зорю (Полярна – В. Л.) побачив (побачила) на Благовіщення (7 квітня) – буде успіх у тебе і в роду.
Данный текст является ознакомительным фрагментом.