Исследования и научно-популярные издания
Абисогомян Р. Убить полпреда, или покушения которого не было // Эмигрантский текст в советской культуре. Советский текст в культуре Русского зарубежья. Материалы конференции. – Торонто, 2010.-С. 11–30.
Азаров О. По тундре, по железной дороге // Покаяние: Мартиролог. Т. 2 / Сост. Г. В. Невский. – Сыктывкар: Коми книж. изд-во, 1999. – С. 130–206.
Анисимов Я. Л., Оппоков В. Г. Слуга анархии и порядка // Военно-исторический журнал. – 1990. – N 2. – С. 87–94; N 4. – С. 82–83; N 10. – С. 56–63; 1991.-N 1.-С. 69–76.
Барбашин Н. В. Обретение истины. – Одесса: Скайбук, 2003.
Бережков В. И. Питерские прокураторы: руководители ВЧК-МГБ, 1918–1954. – Санкт-Петербург: Русско-Балтийский информационный центр БЛИЦ, 1998.
Бобренев В. А. Палачи и жертвы / [Вступ, ст. Л. М. Заики]. – М.: Воениздат, 1993.
Брюханов Б. Б., Шошков Е. Н. Оправданию не подлежит: Ежов и єжовщина 1936–1938 гг. – СПб.: ООО «ПФ», 1998.
Буланов М. И. Канал Москва-Волга. Хроника Волжского района канала. – М.: Изд-во «Дубна», 2007.
Бушуев В. М. Грани. Чекисты Красноярска от ВЧК до ФСБ / [Очерки о красноярских чекистах]. – Красноярск.: Буква, 2000.
Буяков А. М. Репрессии среди сотрудников органов НКВД Приморья во второй половине 30-х гг. // Политические репрессии на Дальнем Востоке СССР в 1920-1950-е годы: Материалы 1-й Дальневосточной научно-практической конференции. – Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1997.
Ваксберг А. И. Нераскрытые тайны: [Репрессии 30-50-х гг. в СССР]. – М.: Новости, 1993.
Ваксберг А. К Царица доказательств. Вышинский и его жертвы. – М.: Книга и бизнес, 1992.
Ватлин А. Ю. Террор районного масштаба: «массовые операции» НКВД в Кунцевском районе Московской области, 1937–1938 гг. – М.: РОССПЭН, 2004.
Вепрев О. В., Лютое В. В. Государственная безопасность: три века на Южном Урале. – Челябинск: Юж. – Ур. кн. изд-во, 2002.
Верой и правдой: ФСБ. Страницы истории / [А. Р. Хаиров, А. Г. Чукарев, А. И. Алексашкин и др.]. – Ярославль: Нюанс, 2001.
Викторов Б. А. Без грифа «Секретно»: Записки военного прокурора. – М.: Юрид. лит., 1990.
Виленский С. С., Николаев К. Б. Соратники: архив Козлова. Т. 1. – М.: изд-во «Возвращение», 2012.
Во благо Державы… 80 лет органам государственной безопасности Камчатки. 1923–2003 гг. – Петропавловск-Камчатский: Камчатский печатный двор, 2003.
Войнилович М. М. Дело № СУ 3246 (жизнь и смерть комбрига Дрекова). – Южно-Сахалинск: Южно-Сахалин: типография «Транспорт», 1991.
Голосков И. В., Уйманов В. Н. На страже: очерки истории томских органов госбезопасности в биографиях их начальников. – Томск: Красное знамя, 2008.
Гладыш С. Д. Дети большой беды. – М.: Звонница-МГ, 2004.
Глебов В. Тайны Воронежского Управления НКВД (по следам раскопок под Дубовкой). – Воронеж.: Воронежская обл: типография, 2009.
Голованов Я. К. Королев: факты и мифы. – М.: Наука, 1994.
Гонтмахер М. А. Евреи на донской земле. История. Факты. Биографии. Изд. 2-е, доп. – Ростов-на-Дону: Ростиздат, 2007.
«Дело №…». Летопись горького времени: повести, рассказы, статьи, очерки и стихи. – Алма-Ата: Жазуши, 1989.
Есть город у моря: [К 200-летию Одессы]: Краевед, сб. / [Сост. Ю. А. Гаврилов, Е.М., Голубовский]. – Одесса: Маяк, 1990.
Жуковский В. С. Лубянская империя НКВД, 1937–1939: [Арх. материалы, связанные с арестом, следствием, осуждением и посмертной реабилитацией отца авт. С. Б. Жуковского]. – М.: Вече, 2001.
Звягинцев А. Г Роковая Фемида. Драматические судьбы знаменитых российских юристов. – М.: ОЛМА Медиа групп, 2012.
Зинько Ф. 3. Кое-что из истории Одесской ЧК. – Одесса: Друк, 1998.
Золотарёв В. А. Руководящий состав государственной безопасности Харьковской области в 1919–1941 годах // Эпоха. Культуры. Люди (история повседневности и культурная история Германии и Советского Союза. 1920-1950-е годы). Материалы международной научной конференции (Харьков, сентябрь 2003 г.): Сб. докладов. – Харьков: Восточно-региональный центр гуманитарно-образовательных инициатив, 2004. – С 112–125.
Золотарёв В. А., Стёпкин В. П. ЧК-ГПУ-НКВД в Донбассе. 1919–1941. – Донецк: Алекс, 2010.
Зубов Н. Они охраняли Ленина. – М.: «Молодая Гвардия», 1981.
Ильинский М. М. Нарком Ягода: [двадцать лет в маске]. – [2-е изд., доп. и перераб.]. – М.: Яуза: Эксмо, 2005.
Ильинский М. М. Тайны спецсвязи Сталина 1930–1945 гг. – М.: Вече, 2004.
Илькевич Н. Н. Фальсификация следствия органами госбезопасности в 1937–1938 гг. Методы и приёмы. Документы. Палачи и жертвы. – Смоленск: Край Смоленский, 2013.
Испытание долгом: Воспоминания чекистов / Сост. В. В. Зуев]. – 3-є изд., перераб. и доп. – Донецк: Донбас, 1989.
Кашинский О. И. Госбезопасность изнутри: национальный и социальный состав. – М.: Эксмо: Яуза, 2005.
Кулага И И, Зуев В. В. Органы государственной безопасности в Донецкой области. Воспоминания. Факты. Документы. – Донецк: ООО «Алан», 2002.
Кухтин В. Коридоры кончаются стенкой. – Краснодар: Советская Кубань, 1996.
Линдер И. Б., Чуркин С. Д. Диверсанты. Легенда Лубянки – Яков Серебрянский. – М.: Рипол Классик, 2011.
Литвин А. Л. От анархо-коммунизма к ГУЛАГу: к биографии Генриха Ягоды // 1917 год в судьбах России и мира. Октябрьская революция: от новых источников к новому осмыслению: [Сб. материалов междунар. науч. конф., состоявшейся 21–22 окт. 1997 г. в Москве]. – М.: Ин-т рос. истории, 1998.
Лукин Е. В. На палачах крови нет: Типы и нравы Ленинградского НКВД. – СПб.: Библиополис, 1996.
Малиновская М, Эйтингон Л. На предельной высоте. О парашютистке и разведчице Музе Малиновской и генерале государственной безопасности Науме (Леониде) Эйтингоне. – Великие Луки: ООО «Великолукская городская типография», 2009.
Марченко С. Г. Страницы истории [уголовно-исполнительной системы Кемеровской области] // Вестник УИС Кузбасса. – 2009. – № 1–2. – С. 9–19.
Минуя рубежи эпохи, 1920–2010 [об Архангельском ЦБК / ред. – сост. Н. А. Кошелева]. – Архангельск: Архангельский ЦБК, 2010.
Минцелъ М. Оперативные приказы, как движущая сила Большого Террора: трагедия семьи уполномоченного Агро-Джойнта в Днепропетровской области Б.Ханиса // Материалы Шестнадцатой Ежегодной Международной Междисциплинарной конференции по иудаике. Академическая серия. Ч. 3. Вып. 27. – М.: 2009. – С. 339–351.
Мозохин О. Б. ВЧК-ОГПУ. Карающий меч диктатуры: На защите экономической безопасности государства и в борьбе с терроризмом. – М.: Яуза: Эксмо, 2004.
Мозохин О. Б., Гладков Т. К. Менжинский интеллигент с Лубянки. – М.: Яуза: Эксмо, 2005.
Мусаев М. М. Жертвы репрессии. – Махачкала: РОПЖ Народы Дагестана, 2009.
Некрасов В. Ф. Тринадцать «железных» наркомов: История НКВД-МВД от А. И. Рыкова до Н. А. Щелокова, 1917–1982. – М.: Версты: Гос. фирма «Полиграфресурсы», 1995.
Наконечный С. И, Кулага И. И., Фоминов Е. Г., Клименко В. И. Операция «АЗБУКА»: историко-документальные зарисовки. – Донецк: ТОВ «ВПП „ПРОМИНЬ“», 2009.
Николаев С. Выстрелы в спину // Дальний Восток. – 1991. – № 2. – С. 136–143; 1991.-№ З.-С. 132–144.
Оппоков В. Лев Задов: смерть от бескорыстия (повесть о махновщине). – Петрозаводск: Руди-Барс, 1994.
Откровенно о многом… 80-летию образования органов госбезопасности Бурятии посвящается. – Улан-Удэ: Изд-во Республ. типогр., 2003.
Очерки истории российской внешней разведки: В 6 т. / [Гл. ред. акад. Е. М. Примаков]. – Т. 2: 1917–1933 годы. – М.: Междунар. отношения, 2003.
Очерки истории российской внешней разведки: В 6 т. / [Гл. ред. акад. Е. М. Примаков]. – Т. 3: 1933–1941 годы. – М.: Междунар. отношения, 2003.
Павлюков А. Е. Ежов: биография. – М.: Захаров, 2007.
Памяти Виктора Юльевича Розенцвейга // Научно-техническая информация. Серия 2. – 1999. – № 6. – С. 33–40.
Пантелеев М. Авантюрист или политический деятель // Вопросы истории.-1998.-№ 8. – С. 121–130.
Латинский А. А. Репрессии в органах НКВД в середине 30-х годов // Политический сыск в России: история и современность. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та экономики и финансов, 1997. – С. 284–294.
Латинский А. А., Тумшис М. А. Почему Люшков бежал за границу // Россия и АТР. (Владивосток). – 2000. – № 1. – С. 125–140.
Латинский А. А., Тумшис М. А. Щит, расколотый мечом. НКВД против ВЧК. – М.: Современник, 2001.
Петров Н. В. Палачи. Они выполняли заказы Сталина. – М.: Новая газета, 2011.
Петров Н. В. Первый председатель КГБ Иван Серов. – М.: Материк, 2005.
Петров Я, Янсен М. «Сталинский питомец» – Николай Ежов. – М.: РОССПЭН: Фонд Первого Президента России Б. Н. Ельцина, 2008.
Позняков В. В. Советская разведка в Америке, 1919–1941. – М.: Междунар. отношения, 2005.
Полещиков В. М. За семью печатями: Из архива КГБ. – Сыктывкар: Коми кн. изд-во, 1995.
Полянский А. К Ежов. История «железного сталинского наркома». – М.: Вече, АРИА-АиФ, 2001.
Попутъко А. Л., Христинин Ю. Н. Именем ВЧК: Документальная повесть-хроника о ставропольских чекистах. – 2-е доп. изд. – Ставрополь: Кн. изд-во, 1988.
Просветов К «Крестный отец» Штирлица. – М.: Изд-во «Вече», 2015.
Прохоров Д. П, Лемехов О. И. Перебежчики. Заочно расстреляны. – М.: Вече: АРИА-АиФ, 2001.
Рассказов Л. П. Карательные органы в процессе формирования и функционирования административно-командной системы в Советском государстве (1917–1941 гг.). – Уфа: УВШ МВД РФ, 1994.
Рогачев М. Б. «Операция по приказу 00409» в Ухто-Печорском ИТЛ. // Покаяние: Мартиролог. Т. 8. Ч. 2 / Сост. Е. А. Зеленская, М. Б. Рогачев. – Сыктывкар: Фонд «Покаяние», 2006. – С. 195–205.
Рогачев М. Б. Усинское восстание: документы и комментарии // Покаяние: Мартиролог. Т. 7. /Сост. М. Б. Рогачев. – Сыктывкар, Фонд «Покаяние», 2005. – С. 165–209.
Седов В. Ф., Степанов О. Н. Руководители Санкт-Петербургского Управления безопасности, 1918–1996 гг. – СПб.: Б.и., 1996.
Скорятин В. Тайна гибели Владимира Маяковского: Новая версия трагических событий, основанная на последних находках в секретных архивах. – М.: Звонница-МГ, 1998.
Слово прокурору. История прокуратуры Курганской области в документах, фотографиях, воспоминаниях современников. – Курган: Дамми, 2008.
Смирнов Н. Г. Рапава, Багиров и другие. Антисталинские процессы 1950-х гг. – М.: АИР О-XXI, 2014.
Смирнов Н. Г. Репрессированное правосудие. – М.: Гелиос АРВ, 2001.
Соловьев А. В. Тревожные будни забайкальской контрразведки (говорят архивы спецслужб Читинской области). – М.: Русь, 2002.
Сталинизм в советской провинции: 1937–1938 гг.: массовая операция на основе приказа N 00447. – М.: РОССПЭН [и др.], 2009.
Столяров К. А. Палачи и жертвы: [Репрессии 30-40-х гг. в СССР / Комментарий А. Ф. Катусева]. – М.: ОЛМА-пресс, 1997.
Сувениров О. Ф. Трагедия РККА 1937–1938. – М.: ТЕРРА, 1998.
Судоплатов А. П. Тайная жизнь генерала Судоплатова: Правда и вымыслы о моем отце: [В 2 кн.]. – М.: Современник: Олма-Пресс, 1998.
Сутурин А. С. Дело краевого масштаба: о жертвах Сталин, беззакония на Дальнем Востоке. – Хабаровск: Хабаровское книжное издательство, 1991.
Сысоев Н. Г. Жандармы и чекисты: От Бенкендорфа до Ягоды. – М.: Вече, 2002.
Тарнавский Г., Соболев В., Горелик Е. Куропаты: следствие продолжается. – М.: Юридическая литература, 1990 г.
Татаринов С. И., Федотов С. А. Штетл бахмут – феномен еврейского народа в Донбассе. Историко-культурологический очерк. – Харьков: ЧИПП «Слово», 2013.
Тепляков А. Г. Портреты сибирских чекистов (1920–1953) // Возвращение памяти: Историко-архивный альманах: Историко-публицистический альманах: Вып. 3. – Новосибирск: Издательство Сибирского отделения РАН, 1997. – С. 68–112.
Тепляков А. Г. Машина террора: ОГПУ-НКВД Сибири в 1929–1941 гг. – М.: Новый Хронограф: АИРО-ХХІ, 2008.
Тепляков А. Г. Опричники Сталина. – М.: Яуза: Эксмо, 2009.
Тумшис М. А. Кадровый состав органов ОГПУ начала 30-х годов (по материалам Средне-Волжского края) // Политический сыск в России: история и современность. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та экономики и финансов, 1997. – С. 333–341.
Тумшис М. А. ВЧК. Война кланов: Лубянка без ретуши. – М.: Яуза: Эксмо, 2004.
Тумшис М. А. Щит и меч Советского Союза. Краткие биографии руководителей органов государственной безопасности СССР и союзных республик (декабрь 1922 – декабрь 1991 гг.). – М.: Русский фонд содействия образованию и науке, 2016.
Тумшис М. А., Папчинский А. А. Большая чистка. НКВД против ЧК. – М.: Яуза: Эксмо, 2009.
Тумшис М. А., Папчинский А. А. Правда и ложь А. Орлова. / По поводу ст. Е. Г. Плимакова, В. С. Антонова «Тайна „Заговора Тухачевского"» // Отечественная история. – 1999. – № 6. – С. 179–181.
Уйманов В. Н. Пенитенциарная система Западной Сибири (1920–1941 гг.). – Томск: Изд-во Томского ун-та систем управления и радиоэлектроники, 2011.
Федоровы. Была ли тачка у министра?… – Дмитров, Изд-во СПАС, 1997.
Хаустов В., Самуэлъсон Л. Сталин, НКВД и репрессии 1936–1938 гг. – М.: РОССПЭН: Фонд первого президента России Б. Н. Ельцина, 2009.
Хинштейн А. Е. Подземелья Лубянки: [предисл. д.филос.н., проф., ген. – полк. В. Л. Шульца]. – М.: ОЛМА-ПРЕСС: ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2005.
Ходакова Л. И. 85 лет. Федеральная служба безопасности. Региональное управление по Читинской области. – Чита: 2004.
Царев О., Вест Н. КГБ в Англии. – М.: Центрполиграф, 1999.
Царев О., Костелло Д. Роковые иллюзии. Из архивов КГБ: дело Орлова, сталинского мастера шпионажа. – М.: Международные отношения, 1995.
Чернолуцкая Е. Н. Приказ НКВД № 00447 «Об операции по репрессированию… антисоветских элементов…». Дальний Восток, 1937–1938 гг. // Россия и АТР. – 2005. – № 3. – С. 55–65.
ЧерушевН. С. Удар по своим. Красная Армия, 1938–1941. – М.: Вече, 2003.
Черушев Н. С. Коменданты Кремля в лабиринтах власти. – М.: Вече, 2005.
Честь и верность: 70 лет Военнной контрразведки Тихоокеан. флота [1932–2002 / Сост. А. В. Политов, под ред. Соцкова Н. Н.]. – Владивосток: Русский остров, 2002.
Шарапов Э. П. Наум Эйтингон – карающий меч Сталина. – СПб.: Нева, 2003.
Шенталинский В. А. Рабы свободы: В литературных архивах КГБ: Бабель, Булгаков, Флоренский, Пильняк, Мандельштам, Клюев, Платонов, Горький. – М.: Парус, 1995.
Шпеер А. Плен: советские военнопленные в Германии, 1941–1945. – М.: Мосты культуры; Иерусалим: Гешарим, 2005.
Штутман С. М. Внутренние войска: История в лицах. – М.: Газоил пресс, 2004.
Щит и меч Отечества / Под ред. В. Дементея. – Минск: Междунар. центр интеграц. информ. Обществ, пресс-центр Дома прессы, 2006.
Юнге М., Виннер Р. Как террор стал «большим»: Секретный приказ № 00447 и технология его исполнения. – М.: Александр Ушаков, 2003.
Юнге М., Виннер Р. Вертикаль большого террора: история операции по приказу НКВД N 00447. – М.: Новый хронограф, 2008.
Абраменко Л. М.,Амонс А. І. Репресовані прокурори в Україні: документа, нариси, матеріали. – Київ: Істина, 2009 (на укр. яз.).
Бажан О., Золотарьов В. Безмежно відданий наркому Успенському (Олександр Нілович Троїцький) // Краєзнавство. – 2014. – № 3/4. – С. 102–112. (наукр. яз.).
Бажан О., Золотарьов В. Біографія майора державної безпеки Льва Рейхмана в динаміці репресивної політики радянської влади в 1920 – 1930-ті роки // Південний Захід. Одесика. Історико-краєзнавчий науковий альманах. – Вип. 17. – Одеса: Друкарський дім, 2014. – С. 220–238 (на укр. яз.).
Бажан О., Золотарьов В. «Великий терор» на Харківщині; масштаби, виконавці, жертви//Краєзнавство. – 2012. – № 1. – С. 85-101 (наукр. яз.).
Бажан О., Золотарьов В. Висуванець Миколи Єжова або Траєкторія злету та падіння капітана державної безпеки Олексія Долгушева // Краєзнавство. – 2013. – № 4. – С. 233–246 (на укр. яз.).
Бажан О., Золотарьов В. Керівний склад ЧК-ГПУ-НКВД Чернігівщини у 1918–1941 роках І І Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Чернігівська область: Кн. 1. – Чернігів: Деснянська правда, 2008. – С. 722–731. (наукр. яз).
Бажан О., Золотарьов В. «Несу моральну відповідальність за викривлення в органах МВС», або Історія покарання екзекутора «масового терору» І.А. Шапіро у часи «хрущовської відлиги» // Краєзнавство. – 2013.-№ З.-С. 165–175 (наукр. яз.).
Бажан О., Золотарьов В. Маловідомі джерела до історії великого терору // Сумський-історико архівний журнал. – 2010. – № VIII–IX. – С. 105–111 (наукр. яз.).
Бажан О., Золотарьов В. Один з організаторів київського футбольного клубу «Динамо» (штрихи біографії Сергія Арсентійовича Бармінського) // Краєзнавство. – 2015. – № 1/2. – С. 235–246 (на укр. яз.).
Бажан О., Золотарьов В. Перший секретар ВУЧК (Сторінки біографії старшого майора державної безпеки Олександра Розанова) // Краєзнавство. – 2013. – № 2. – С. 197–205 (на укр. яз.).
Бажан О., Золотарьов В. Член «паралельного антирадянського троць-кістського центру»: сторінки біографії чекіста Я. А. Лівшиця // Сумська старовина. – 2010. – № XXX. – С. 212–221. (на укр. яз.).
Бажан О., Золотарьов В. Олександр Успенський: «Я вважаю себе учнем Миколи Івановича Єжова» // 3 архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 2014. – № 1. – С. 344–398 (на укр. яз.).
Білокінь С. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР (1917–1941 рр.). Джерелознавче дослідження. – Київ: ДМП «Полымед»,1999. (на укр. яз.).
Богунов С. М. Чистки чекістських кадрів в Україні в період «єжовщини» // Україна в добу «великого терору» 1936–1938 роки. – Київ: Либідь, 2009. – С. 38–59 (на укр. яз.).
Золотарьов В. А. ЧК-ДПУ-НКВС на Харківщині: люди та долі 1919–1941. – Харків: Фоліо, 2003 (на укр. яз.).
Золотарьов В. А. Олександр Успенський: Особа, час, оточення. – Харків: Фоліо, 2004.
Золотарьов В. А. Начальницький склад НКВС УСРР напередодні «єжовщини»: соціально-статистичний аналіз //Україна в добу «великого терору» 1936–1938 роки. – Київ: Либідь, 2009. – С. 60–83 (на укр. яз.).
Золотарьов В. А. Випробування совістю. Сторінки біографії комісара держбезпеки 3 рангу С. Мазо // 3 архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 2000. – № 2/4. – С. 374–389 (на укр. яз.).
Золотарьов В. А. Діяльність органів радянської держбезпеки зі здійснення «куркульської операції» у Харківській області (1937–1938 рр.) // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ.-2007.-№ 1.-С. 158–171 (наукр. яз.).
Золотарьов В. А. Керівний склад НКВС УРСР під час «великого терору» (1936–1938 рр.): соціально-статистичний аналіз // 3 архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 2009. – № 2. – С. 86–115 (на укр. яз.).
Золотарьов В. Колишні співробітники НКВС УРСР на керівній роботі в системі ГУТАБ (1936–1939) // 3 архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ.-2013. – № 1/2. – С. 51–78 (на укр. яз.).
Золотарьов В. А. Начальницький склад НКВС УСРР у середині 30-х рр… // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ.-2001.-№ 2.-С. 326–342 (наукр. яз.).
Золотарьов В. Свояк Сталіна (сторінки біографії комісара держбезпеки 1 рангу Станіслава Реденса) І І 3 архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 2004. – № 1/2. – С. 210–249 (на укр. яз.).
Золотарьов В. Секретно-політичний відділ ДПУУСРР: справи та люди. – Харків: Фоліо, 2007 (на укр. яз.).
Золотарьов В. Фаворит Єжова: сторінки біографії наркома внутрішніх справ УРСР О.І.Успенського // Політичні репресії в Українській РСР: дослідницькі рефлекси та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в СРСР. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. М.Київ.15 березня 2012 р. – К.: Інститут історії України НАН України, 2013. – С. 164–187 (на укр. яз.).
Золотарьов В. Харківська губернська надзвичайна комісія восени 1921 р.: структура, діяльність, особовий склад. // Радянські органи державної безпеки в Україні (1918–1919 рр.): історія, структура, функції. Матеріали круглого столу 19 грудня 2013 р., м. Київ. Інститут історії України НАН України, 2014. – С. 107–133 (на укр. яз.).
Золотарьов В, Бажан О. Керівний склад УНКВС Одеської області доби «єжовщини» // Південий захід. Одесика. Історико-краєзнавчий науковий альманах. – Вип. 19. – Одеса, 2015. – С. 124–175 (на укр. яз.).
Золотарьов В., Бажан О. Мясник: сторінки біографії ст. лейтенанта держбезпеки Давида Перцова. // Південий захід. Одесика. Історико-краєзнавчий альманах. – Вип. 12.; Одесса, Друкарський дім, 2011. – С. 199–248 (на укр. яз.).
Золотарьов В., Бажан О. Реабілітація репресованих співробітників НКВС: важкий пошук істини // Краєзнавство. – 2014. – № 2. – С. 155–165 (на укр. яз.).
Золотарьов В., Бажан О. Секретар Одеської підпільної контррозвідки: штрихи до портрету комісара державної безпеки 3-го рангу С. І. Западного // Південий захід. Одесика. Історико-краєзнавчий науковий альманах. – Вип. 15. – Одеса, 2012. – С. 209–228 (на укр. яз.).
Золотарьов В. А., Бажан О. Г., Тіміряєв Є.Р. «ЧК-ГПУ– НКВД Житомирщини у 1919–1941 роках: структура та керівний склад» І І Реабілітовані історією. Житомирська область. Книга третя. – Житомир: «Полісся», 2010. – С. 9–23 (на укр. яз.).
Золотарьов В., Парфьоненко В. «Один із активніших працівників ЧК-ГПУ» (Сторінки біографії старшого майора державної безпеки Юхима Кривця) // 3 архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 2003. – № 1. -С. 355–402 (на укр. яз.).
Керівники української зовнішньої розвідки / авт. – упоряд.: В. Д. Хоменко, О. В. Скрипник, І. М. Шиденко, І. В. Білоконь, В. О. Романюк; за редакцією Г. О. Ілляшова. – Київ, Ярославів Вал, 2010 (на укр. яз.).
Лошицький О. «Лабораторія»: Нові документи і свідчення про масові репресії 1937–1938 років на Вінниччині //3 архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 1998. – № 1/2.-С 183–227 (на укр. яз.).
Лошицъкий О. «Лабораторія-2»: Полтава: Документальні матеріали про масові репресії в Полтавській області у 1937–1938 рр // 3 архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 2000. – № 2 / 4. – С. 129–178 (на укр. яз.). Маракоу Л. «Ахвяры і карнікі. Даведнік». – Мінськ: Зміцер Колас, 2007 (на белорус, яз.).
Органи державної безпеки на Полтавщині. 1919–1991. Полтава: АСМІ, 2005 (на укр. яз.).
Пристайко В.,Шаповал Ю. Михайло Грушевський і ГПУ-НКВД. Трагічне десятиліття: 1924–1934. – Київ: Україна, 1996 (на укр. яз.).
Радянські органи державної безпеки в Україні (1918–1919 рр.): історія, структура, функції. Матеріали круглого столу 19 грудня 2013 р., м. Київ. – Київ: Інститут історії України НАН України, 2014 (на укр. яз.).
Шаповал Ю. /., Золотарьов В. А. Всеволод Балицький. Особа, час, оточення. – Кіев: Стилос, 2002 (на укр. яз.)
Шаповал Ю., Золотарьов В. Євреї в керівництві органів ДПУ-НКВС УСРР/УРСР у 1920-1930-х рр… // 3 архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 2010. – № L – С. 53–93 (на укр. яз.).
Шаповал Ю. /., Пристайко В. /., Золотарьов В. А. ЧК-ГПУ-НКВД в Україні: особи, факти, документи. – Київ: Абрис, 1997 (на укр. яз.).