Дрібні поради й випадкові думки
Дрібні поради й випадкові думки
Були в бабусі думки, про які вона казала: «Трапилося щось, з язика й злетіло». І поради, про які мовила: «Та що то за порада? Дрібна, як макове зернятко».
Все ж, гадаю, що «дрібні поради» й «випадкові думки» теж цікаві. Подаю, як пригадувалися мені й іншим:
– У людини життє оборонєють три тини: дитина, хатина й родина.
– Хто ніг перед домою ни витирає, того дома ни всього й приймає.
– Ни пийте в жару вельми холодної води, як би ни хтілося. Як вельми вже хочеться, дрібку цукру або й солі перед на язик покладіте, посмокчіте, а тоді й запийте. Воно й побереже горло.
– Хліб, як кладете верхом донизу, – сердиться.
– Ніж покладеш гострим догори – колись і вріже.
– Нима чистішої комахи, як павук і оса.
– Забігався, внучку? Візьми когось за ручку.
– Як укусить пчола, стисни те місце, потім відпусти, не три, не розтирай.
– Бумага у взуванці гріє ліпше за шкарпетки, як шкарпеток нима.
– Приснилося щось тривожне – зразу подивися у вікно, сон і забудеться.
– Не дивися на місяць – зуби болітимуть.
– Де болить на спині – натисни пальцями на те місце, трохи так потримай.
– Бійся ни холоду зимою, а щоб ни протягло літом.
– Як скупаєш ноги у росі, то злякаються болячки всі.
– Те, що забув зразу, за вітром полетіло.
– Чєсом перед сном мона й подумати, що ти пташкою стала. Легше й заснеться.
– Ни вставай з ліжка схарапудженою. Цільний день та харапуда за тобою бігатиме.
– Переступай поріг із правої ноги. З лівої – загупає серце.
– Щось я забула сьогоднє зробети. Тре’ забувачку забути.
– Чєсом і поплакати мона, щоб до дурного ни тягло.
– Дупа платить за дурну голову. А за що заплатить дурна голова?
– Ни йди на чуже весіллє набурмосеним.
– Як кума обминає хату кума, то в неї нихороша дума.
– Навесні й вітатися з чужим добре.
– Чогось воно все якось до голови приходить.
– Не розтуляй рота проти вітру.
– Ни картай никого у тому, в чім ни певен.
Данный текст является ознакомительным фрагментом.