Місяцелік Пелагеї. Поліські назви місяців, почуті від бабусі

Сніжак, засніжень, січовик, щиповець – січень.

Зимень, слизень, лютий-фирваль, бокогрій – лютий.

Марець, котик, боцюник, сорокасвятник – березень.

Лататник, пасовик, благовісник, жовтоцвітник – квітень.

Хрущовик, Юр’єв місяць, вабник, маєць, травник – травень.

Русальник, червеник, лисичник (перше з’явлення лисичок), липець (цвіла липа) – червень.

Ягудник, Іванув місяць (Івана Купала), зажнивень, золотець – липень.

Медовик, спасник, пожнивень, яблучник – серпень.

Журавник, бабник (від бабиного літа), бульбаш, жидовець (на вересень припадав єврейський Новий рік – «кучки»), отавник – вересень.

Жовтяк, покровник, лісохуд (ліс ставав без листя), жаринець (багряне листя), мохульник (дозрівали ягоди – мохулі) – жовтень.

Темник, дощовик, Дмитрів місяць (від свята Дмитра – храмового в селі) – листопад.

Загрудник, вовковий, кожушник, санник – грудень.

Данный текст является ознакомительным фрагментом.

Читайте также

Життєва філософія бабусі Як треба жити людині? Я часто думала: чого дерево росте просто собі, з маленького роблячись великим, день за днем, рік за роком, на тому ж місці, тико розростаючись вширину й увись, аж до того чєсу, який відміряв йому Бог, – а людина має відмучитися з

Прислів’я, приказки од Пелагеї – Сім верстов пройшов, а долі ни найшов, бо вона коло воріт лежала.– Кричеть, як сорока, а з ділом їдна морока.– То такей пастух, що од сну опух, а бидло [1] всеньке жито столочило.– На печі їдєть калачі, а за дверима з них голодні миші

Молитви од Пелагеї Матінко Богородице Пресвятая, яко ти Сина Божого породила, подай милосердя й добре здоровля цій дитині, дитяті Божому, Богом сотвореному, у ласці й мирі, простели щиру доріжку, ногам теплу, а очам світлу, на чотири сторони, куди б не пішло дитя, простягни

Афоризми і думки-зітхання [5]Пелагеї – Всяка дорога починається од порога і до порога вертається. А чия ни вертається, то в безвісті пропадає.– Весна приходить на молодих подивитися, а старим осінь пуд ноги золотеї монети кидає, та тєжко до них нагинатися.– Скільки

Філософія бабусі: Яйце Відоме одвічне питання: «Що було раніше – курка чи яйце?» Якщо курка, то звідки вона взялася? Віруючі люди скажуть, що створив Бог. А тоді вже яйце. Хоча спершу могло бути і яйце, з якого вилупилася курка. Пробило курчатко шкаралупу, просячись на світ.

Десять порад від Пелагеї – Кожен день починай з молитви й після «Отченашу» проси Бога на новий день тильки те, що дійсно хотів би, аби сталося – не лукав і не вимагай більшого.– Почни з того, що ни закінчив учора, і день пробачить ни зроблене і додасть часу, аби зробити

Душевні бесіди Пелагеї До бабусі на хутір часто приходили з села жінки. Як вони казали – на душевні бесіди до баби Палажки. Дід не любив цих приходів («Що ти там знов блутала?»), тож бабуся йшла із навідувальницями (пацієнтками?) кудись за хутір. Про що вони говорили – не

Порятунок. Три поради від Пелагеї Розрада Чєсом у житті так припече, що, здається, на край світу втекла б. Та з роками урозуміла, що найбільше розраджують три штуки.Перша – робота. Займися чимось, хай маленьким. Пери, прибирай, чисть, на городі роби, в хаті. Час і робота

Що від чого помагає, або Лікувальні рецепти Пелагеї Поліський ліс був завжди багатий на ягоди і гриби. Жив (і виживав) багато в чому за рахунок збираних лісових дарів і наш хутір. Але ягоди і трави, останні зібрані й у лісі, й на щедрих до меліорації лугах, слугували ще й

Казки бабусі Палажки Закоханий вуж Жила в їднім селі дівчина краси неписаної, з лицем як молоко паране, з довгою косою, аж до п’ят, та така, що ни тико хлопци, а й гинчи дівки та й діди задивлєлися. Їдні кажуть – Марусею звали, а другі – що Ганкою. Та як би там ни було, вдатною

Поліські міфи й легенди, почуті од бабусі Пелагеї Пташка, або Народження світу (використаний у романі «Століття Якова») Мав Бог колись пташку, маленьку, співучу, ну, може, як соловейко ци ще ліпшу. Тико трохи більшу. І білу-білу, за голуба білішу ци лебедя. І сказав якось:

Духовність буденного у світі Пелагеї Смачне від дідка і бабусі Бабуся Пелагея вміла готувати. На жаль, рецептів її страв я не запам’ятав, просто ласував ними. Як ми, внуки, любили гарбузову кашу чи щавлевий борщ! Бабуся називала їх – динькова каша і щавушний борщ. До

Смачне від дідка і бабусі Бабуся Пелагея вміла готувати. На жаль, рецептів її страв я не запам’ятав, просто ласував ними. Як ми, внуки, любили гарбузову кашу чи щавлевий борщ! Бабуся називала їх – динькова каша і щавушний борщ. До щавуха додавалася ранньої весни молода

Поліські обереги від Пелагеї На Поліссі завжди надавали великого значення предметам, словам, явищам, котрі могли уберегти від злої нечистої сили село, рід, сім’ю, оселю, господарство, людину. Були такі обереги (в нас казали: береги, бериги, охроники) і на нашому хуторі.