Передмова

Ця книжка починалася як дисертація, написана в Мічиганському університеті, тож найперші подяки я адресую всім, хто допомагав мені в роботі над нею на перших етапах. Професору Роману Шпорлюку, який був головою комісії з розгляду моєї дисертації й щедро ділився своїм часом, зусиллями та глибоким знанням історії України XX ст. Професорці Ассі Гумецькій, яка допомагала, зокрема в питаннях українського літературного життя досліджуваного періоду. Професору Алфреду Маєру, який ніколи не втрачав ентузіазму, надихав і заохочував мене й допомагав поясненнями питань марксистсько-ленінської теорії. Професору Стівену Тонсору, єдиному не-славісту в комісії, участь якого була дуже корисна — адже саме він наполягав на тому, що цю працю слід написати так, аби вона була зрозумілою й для не-спеціалістів у темі.

Інші люди також дуже допомагали авторові на різних етапах: серед них професор Джордж Луцький, Юрій Бошик, Роман Сольчаник, Григорій Костюк, Юрій Лавриненко та Мирослав Юркевич. Праця історика неминуче залежить від бібліотекарів, які зберігають і каталогізують джерела, рідкісні історичні матеріали та допомагають науковцеві знайти шлях до них. Пану Джозефу Плацеку з Бібліотеки Мічиганського університету, докторові Дмитру Штогрину з Іллінойського університету, доктору Роману Ільницькому з Громадської бібліотеки Нью-Йорка та співробітникам Бібліотеки Конгресу я висловлюю свою вдячність за їхню надзвичайно цінну допомогу. Дисертацію не було б написано без щедрої фінансової підтримки від Центру російських та східноєвропейських студій, Департаменту історії та Докторської школи ім. Рекгемів.

Разом із тим, дисертація — це одна річ, а книжка — інша. Практично неможливо було би перетворити дисертацію на книжку без фінансової підтримки, заохочення та атмосфери конструктивної критики від Українського наукового інституту Гарвардського університету. Мені дуже допомогли професор Омелян Пріцак, доктор Дональд Островський, С. Максудов та Кадзуо Масакі, а також працівники Бібліотеки Вайденера, особливо доктор Г’ю Олмстед і Оксана Процик. Глибоку подяку також належить висловити професору Манолію Лупулу, Богдану Кравченку та Івану-Павлу Химки з Канадського інституту українських студій, а також професору Стівену Гораку та редколегії Nationalities Papers, що погодилася опублікувати основні результати дослідження розділу про українську радянську історіографію з розумінням того, що матеріал пізніше з’явиться друком у цій книжці.

І нарешті я маю висловити свою щиру подяку Бренді Сенс, яка надрукувала завершений рукопис.